Ой, привіт, це я, братішка. Це так бум-бум-бум, як я все наварив і накурив! Сідай, зацени, я тобі розкажу про моє незабутнє пригода з бутиратом і стрімом на Ютубі, спеціально для торчків. Ти за це парадиз?! Окей, починаю!
Все почалось з того, що я, такий гопуля, задумався: "Братики, а як би круто було заробити трохи грошей на своїй пристрасті до закладок!". І тут мені в голову прийшла ах...хм...якась геніальна ідея: наварить кайфів і пихнути стрім на Ютуб!
Так що, почав я шукати лабу, де можна було б придбати добротний бутират. І знаєш, братик, я щось попереду себе ніякого кінця не бачив. Це прямо як стягнути тупо заклад з гаманця, це прямо MVP у своєму ділі. Звісно, використовуючи ті таємні контакти, я зістався з дідусем, який взяв на себе ризик і вивів мене на високий рівень закладок. Він говорив, мовчав, почервонів... і дав мені ту магічну коробочку з бутиратом, якби вона була пандоричкою. Вже на тому етапі я поняв, що очікувати моєї адже...гем, закладки найближчим часом буде дійсно варто, круто!
Так ось, вже мавши свій дорогоцінний товар, я зробив ставку на Ютубі. Так, знаєш, що я маю на увазі? Там, де всі торчки сідають у лісі, якийсь лялька в соплі дає різь пива і вмикає камеру, а ти показуєш йому свою класну штуку. Але не будь я жебрачкою з пляшкою, я обіцяв дати своїм поклонникам щось дійсно несамовите. І от я з'явився на стрімі, з цілою багатією в фоні – мої закладки.
Ти, можливо, знаєш, що бутират – справжня бомба. Він миттєво атакує, залпом мчить тебе до космосу, де ти передчуваєш всю кінцеву красу собачки. І коли я стартував стрім, мені вдалось насипати собі таку дозу, що вийшло навіть смішно. Але так, щоб все побачили, я не думав, що це буде так круто.
Вираз пожвавив мене, коли я почав почувати чирка його дії. У цей момент, моє обличчя просто помістилося всуціль, як сенсаційна новина на титульній сторінці. Цей кайф, братик, був вищий за будь-які інші! А якщо ти думаєш, що це був кінець мого кулінгу, то ти зовсім зрозумів нічого.
Видовбалося у мене, штампуючи погостих, суміш MDMA і седативного відчуття. Коли я вгору настрілювався, пихнувши закладку, як ЛСД відправився у дивовижну мандрівку крихітного світу, вкритого яскравими фруктовими плямами. Це було не з цього світу, братко! Це було крутіше, ніж пригода з сонячними окулярами на вечірці!
Згадавши про стрім, я раптом усвідомив: "Ох, бувало ж таке!" Я одним рухом гномової пальці включив камеру і почав спілкування зі своїми поклонниками. І мусимо погодитися, це був культовий момент. Я ототожнився з нашою неповторною спільнотою, жартахи – це наше життя, а гімнастика – наша власна частина тіла.
"Окей, васянішки, – похмурилася камера, – мені кажуть, що хочуть побачити круті фішки. І я, братва, віддам їм все, що маю!"
І от я почав. Витягнув з-за спини мою космічну кулеметну пушку, фішку, збиту на зло проклятим гопнікам. Ти собі не уявляєш, як грів її чирковий постріл. Флеші перед очима, відчуття, ніби купа ЛСД влетіла в мою кров – все це було в моєму ефірі. І круть, яка в мене тепер з'явилася, неймовірна!
"Що ще?" – думав я і уявив, що паточився вище за самісінький небокрай. Але я не прагнув зупинятися. Від його безлічі на чолі потекла річка "Я можу все". І вже наступний момент я почав шикуюче показувати своїм шанувальникам своє витончене мистецтво.
Вихопивши портал до іншого виміру, я відчував, що я поруч із всіми. З закладами і шокуючим дозуванням ЛСД, я зачарував глядачів у своїй лошадиці і розповідав їм про всякі трешові історії свого хуліганського життя. І вони, братва, засхоплені, слухали мене, молодці!
Їхні коментарі були такими ж гострими, як закладка вечірньої печінки. Вони розкатувалися модуліруючими хвилями найгіршого фруктового «нарікання», яке ти можеш уявити. Були прориви, навіть якщо хтось забув виконати свою телефонну книгу, там вже було все. Все, що пов'язане зі словами "ебанько", "надя", а от як про ЛСД, то вони знали, що це віддалений родич нашої української кислоти LSD.
Так що ніжно кожного з них замалив у феєричний океан моїх психотропних закладок. Братво, це було непередбачувано круто! Ти повинен був побачити їх обличчя, коли вони потрапили в мій космічний світ усю їх психологію потягу! Дошугалися мені, пичога, зі своїми кутками. Але я знаю, ти мене розумієш, братан. Психотропний стрім вони не можуть поцупити!
Але все має свій кінець, як кажуть. Мій стрім плавно підкреслював мою мету, і виправдав всі очікування. І хоча, згода, цей вид діяльності не є найкращим варіантом для мого майбутнього, я все ж таки зрозумів, що психотропи – не мій кращий вибір. Тому я поклав край цьому проекту і перейшов на новий рівень своєї підліткової мудрості.
Отак я згасився, братва. Та, знаєш, все ж таки не можна не визнати кайфу, який я отримав від своїх пригод із закладками, стрімами і усіма цими різними наркотиками. Хоча тепер я думаю, що моє майбутнє повинно полягати в іншому: в більш гармонійних, спортивних і перспективних речах.
Все життя ми шукаємо своє місце, свій шлях. І деякі з нас його знаходять на дні склянки з закладками і стріми на Ютубі. Нехай кожен знайде свою долю!
Так що, братики, це була моя казка про бутират, закладки і стрім на Ютубі для торчків. Мій шостий постріл, який виявився по-справжньому атмосферним! А зараз я залишу вас, трохи стімулюючи ваше уявлення, щоб ви могли відчути хоч трохи моєї непередбачуваної подорожі.
Удачі вам у вашому шляху, чуваки! І пам'ятайте, завжди тримайте свої закладки там, де вони належать, і не втрачайте голову в своєму пошуку адреналіну. Ви найкращі!
Что за нудная жизнь, думаю я, задвигаясь на своей кровати. Все вокруг так серо и безрадостно, я готов задвинуться от скуки. Но тут в голову мне приходит охеренная идея. Зачем мне сидеть, зевать и тупить в одну точку, когда можно окунуться в волшебный мир наркотиков? Отправляюсь я в свое лекарственное похоронное бюро и готовлюсь пробиться на измену в реальность, где меня ждут закладки и шпиганки.
Я говорю себе думаю, что сегодня будет охеренный день. Решил я прикупить бутирата, взять хорошенькую порцию, чтобы достаточно проникнуться всей этой атмосферой. Знают они, что я нарк, упс, не всем. Но нахуй, не буду же я скрывать свою жизнь и свои страсти.
Закладки |
Шпиганки |
Крысы |
Героин |
Амфетамин |
Мефедрон |
Кокаин |
Марихуана |
Экстази |
ЛСД |
Кетамин |
Грибы |
Так, закладка готова. Вот она, вся в белых кристаллах, словно маленькие алмазы. Паль не подведет нас сегодня, это точно. Коротаю я время в ожидании своих друзей, которые любят смотреть фильмы с голыми девушками также, как и я.
— Братишка, где ты задвигаешься? — спрашивает меня один из ребят.
— Да в этом говне с голыми телками на экране, — отвечаю я, доставая мою будущую радость. — Сегодня будет марафон, детка, марафон!
Они смотрят на меня, недоумевают. Мы ведь нарки, к чему тут вообще фильмы? Но я подмигиваю им и они понимают, что сегодня будет охуенно.
— Братаны, не забудьте свои закладки, — говорю я, улыбаясь так, что мои зубы светятся.
Мы собираемся вместе в комнате, приготовившиеся к нашему путешествию. Я представляю это как космическое приключение в нашей собственной галактике наркотиков. Мы сидим на диване, окутанные дымом марихуаны, и включаем наш любимый фильм.
Сцены из фильма мерцают перед глазами, словно фантастические галлюцинации. Мы погружаемся в историю, а на голубом экране сияют голые девушки. Они такие красивые, словно нежные цветы. Я смотрю на них и пытаюсь представить себя, погруженного в этот мир. В мир, где важно только наслаждение, бездумное и беззаботное.
Мы ржем, мы смеемся, мы отламываемся всухую. Лекарства нам не нужны, мы настоящие нарки. Мы ощущаем каждый момент, каждый звук, каждую эмоцию. Здесь и сейчас - это все, что нужно. Фильм за фильмом мы прокручиваем, и каждый раз это новое путешествие, новое приключение.
Вот уже прошло несколько часов, а мы все еще сидим и смотрим. Это наше убежище от реальности, наш мир, где нет места для проблем и забот. Здесь есть только мы, наши закладки и голые девушки на экране.
— Брат, у тебя еще есть шпиганка? — спрашивает меня один из парней.
— Да, конечно, держи, — отвечаю я, подавая ему белый порошок. — Ощути, как она пробивает на измену твое сознание и вносит новую порцию волшебства в этот вечер.
Мы продолжаем наш марафон, с каждым фильмом все больше погружаясь в нашу мечту. Время стоит на месте, и все другие проблемы кажутся такими мелкими.
— Братаны, идем на кухню, я заказал пиццу, — говорю я, смотря на своих друзей с горящими глазами.
— Охуенно, я голоден как падаль, — отвечает один из ребят, поднимаясь с дивана.
Мы передвигаемся медленно, словно в мечтательном состоянии. Но нам все равно, ведь мы находимся в нашем собственном мире, где правят наркотики и голые девушки. Мы знаем, что это неправильно, но сегодня этот вечер наш.
Заказали мы пиццу и снова уселись на диван, продолжая смотреть свои любимые фильмы. Время тянется, но нам очень комфортно. Тут мы понимаем, что нам не нужно ничего больше. Нам достаточно этого момента, этого нашего времени в Нарколандии.
Вот такой у нас был марафон с голыми девушками и закладками. Сейчас все уже закончилось, и мы возвращаемся в реальность. Нам тяжело, нам грустно, но нам не жалко. Ведь это всего лишь очередной отрезок нашей жизни в Нарколандии.
И вот снова передо мной серая реальность. Я закуриваю сигарету и смотрю на окно. Ничто не изменилось. Но теперь у меня есть воспоминания о нашем марафоне. Все это было неправильно, но кто сказал, что наркотики и голые девушки должны быть правильными?